Коли обід хтось славний зготував…
Іван Франко Коли обід хтось славний зготував,Найідки найдобірні та напитки,Царя самого в гості завізвав,А соли не додав до страв, —Якіж із них пожитки?
Оттак і той, що наложив печатьНа серце: сам, без дружньоі розмовиЖиє для себе — хоч би був не знатьЯк чесний, не приблизить ся на пядьДо Бога без любови.
Вся чеснота, весь труд єго марний,Молитва, піст і жертви всі й трівога, —Все те мов пил розвіє суд страшний!Одна любов з них зробить скарб ціннийПеред престолом Бога.
Видання 1898 року
Текст за виданням: Мій Ізмарагд, Львів: З друкарні пар. Ст. Манецкого і Спілки; накладом товариства «Академічна Громада», 1898. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікісховище.