Вірш
Клени

Клени

Богдан-Ігор Антонич

Схилились два самітні клени,читаючи весни буквар і знов молюсь землі зеленій зелений сам, немов трава.

Оброслий мохом лис ученийпоетику для кленів склав. Співає день, співають клени, лопоче соняшна стріла.

Видання 1934 року

Текст за виданням: Три перстені, Львів: Богдан Дороцький, 1934. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає