Вірш
Кінчаючи

Кінчаючи

Богдан-Ігор Антонич

Кінчаючи цієї книгиспівні, п'янливі сторінки,не думай, друже, що у них ягоріти зможу крізь віки.

Із поривань, надхнень, одчаюостанеться лиш попіл мрій.Бо ж пам'ятник крихкий лишаютурботі й радості своїй.

Видання 1934 року

Текст за виданням: Три перстені, Львів: Богдан Дороцький, 1934. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає