Хоч хто і сто літ проживе…
Іван Франко Хоч хто і сто літ проживеБезчесно, непоздержливо, —Волів би день один прожитьУ чесноті, в думках святих.
Хоч хто і сто літ проживеБез розуму блукаючи, —Волів би день один прожитьУ розумі, в думках святих.
Хоч хто і сто літ проживеЛіниво, без енергіі, —Волів би день один прожитьУ праці, в чеснім змаганю.
Хоч хто і сто літ проживеПро почин і конець не дба, —Волів би день один прожитьІ тямить почин і конець.
Хоч хто і сто літ проживеПремудрости не знаючи, —Волів би день один прожитьПізнавши праведний закон.
Видання 1898 року
Текст за виданням: Мій Ізмарагд, Львів: З друкарні пар. Ст. Манецкого і Спілки; накладом товариства «Академічна Громада», 1898. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікісховище.