І ось ляжу, — родючий гній…
Євген Плужник І ось ляжу, — родючий гній, —На скривавлений переліг...— Благословен єси, часе мій!Навчи мене заповітів своїх!
Розцвітайте, нові жита! А на кожному колосі — мука моя…О, во-істину час ратай!Славословлю його ім'я.
Благословен єси, часе мій!О, жорстокий! І весь в крові!— Це нічого, що я мов гній —Під посіви твої нові!
— Бо ось вірю, зросту колись, —І до когось вітрами, — жни!… Серце, серце моє! навчивсьТишини…
Видання 1926 року
Текст за виданням: Дні, Київ: Глобус, 1926. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.