Вірш
І говорила перша: «Я любов…»

І говорила перша: «Я любов…»

Іван Франко · 1889

І говорила перша: „Я любов,„Житя людського сонце невечерне.„Як сояшник за сонцем, так за мнов„Най раз на все твоє ся серце зверне.

„І світ і люде, всі перед тобов„Являтись будуть світлим боком: скверне,„Погане, зле, лиш з наслуху, немов„Крізь сито тілько будеш знать. Оберне

„Мій дар до тебе щирих серць богато,„І від найліпших найчеснійших твого„Віку — добра й любви зазнаєш много.

„Тож хорони, дитя, сей дар мій свято!Любов людей мов хліб той до засікаГромадь і степенуй в любов до чоловіка!“18 сент. 1889.

Видання 1893 року

Текст за виданням: З вершин і низин, Львів: накладом Ольги Франко, 1893. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає