Гріє сонечко!..

Гріє сонечко!Усміхаєся небо яснеє,Звонить пісеньку жайвороночок,Затонувши десь в бездні-глу́біниКришталевого океану… Встань,Встань орачу! Вже прогули́ вітри,Проскрипів мороз, вже пройшла зима!Любо дихає воздух леготом;Мов у дівчини, що з сну будиться,В груди радісно бєсь здороваяМолодая кров,Так і грудь землі диха-двигаєсьСилов дивною, оживущою.

Встань, орачу, встань!Сій в щасливий час золоте зерно́!З трепетом любви мати щираяОбійме його,Кровю теплою накормить його,Оберіжливо виростить його.

Гей, брати! В кого серце чистеє,Руки сильніі, думка чесная, —Прокидайтеся!Встаньте, слухайте всемогущогоПоклику весни!Сійте в головах думи вольніі,В серцях жадобу братолюбія,В грудях сміливість до великогоБою за добро, щастє й волю всіх!Сійте! На пухку, на живу рілюВпадуть сімена думки вашоі!28 марта 1880.