Гнів, се огонь. Чим більше дров кладеш…
Іван Франко Гнів, се огонь. Чим більше дров кладеш,Тим ярче полумя лютує ясно;А перестань докидувати дров,Як стій загасне.
Як моряки в час бурі все з суднаУ море мечуть, щоб судно влекшити,А стихне буря, жаль йім стане страт,Почнуть тужити, —
Так і гнівний у лютому розпаліНе тямить, що здорове, що боляче;А гнів мине, — згадавши, що накоів,За пізно плаче.
Видання 1898 року
Текст за виданням: Мій Ізмарагд, Львів: З друкарні пар. Ст. Манецкого і Спілки; накладом товариства «Академічна Громада», 1898. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікісховище.