Гімн життя
Богдан-Ігор Антонич Іди вночі мій друже, іди вночі на ґруньі серце, що в утомі, ти приложи до фої,по місяця чолі рукою пересунь,а може тиша тугу поволі в тобі вкоїть.
Усі твої маріння, усі думки замовкнуть,вже буряном для тебе не є рудий храбуст,уже глядиш інакше на рунь гірську, пожовклу,і заспіваєш гімн життю — мовчанням уст.
Видання 1931 року
Текст за виданням: Привітання життя, Львів: Видавнича спілка «Діло», 1931. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.