Гімн

Вічний революцйонер —Дух, що тіло рве до бою,Рве за поступ, щастє й волю, —Він жиє, він ще не вмер.Ні попівськіі тортури,Ні арештів царських мури,Ані війська муштровані,Ні гармати лаштовані,Ні шпіонів ремеслоВ гріб єго ще не звело.

Він не вмер, він ще жиє!Хоч від тисяч літ родив ся,То аж вчора розповив сяІ о власній силі йде! —І простує ся, міцніє,І спішить туди, де дніє…Словом сильним, мов трубоюМіліони зве з собою, —Міліони радо йдуть,Бож се голос духа чуть.

Голос духа чути скрізь:По курних хатах мужицьких,По варстатах ремісницьких,По місцях недолі й сліз.І де тілько він роздасть ся,Гинуть сльози й сум нещастя,

Сила родиться й завзятє —Не ридать, а здобуватиХоч синам, сли не собі,Кращу долю в боротьбі.

Вічний революцйонер —Дух, наука, думка воляНе уступить пітьмі поля,Не дасть спутатись тепер.Розвалилась зла руіна,Покотила ся лявіна, —І де в світі тая сила,Щоб в бігу єі спинила,Щоб вгасила, мов огень,Розвидняющий ся день?… 1880.