Геніяльна поезійка

Я сьогодні чергував удень і проминув лілові хмари що після громуі замість того щоб привітать прекрасне в той мент море я будував храми.

У вікно я бачив золоті плями і срібні блиски що впали в бухтупастель олія акварель в моїй душі скипли а захід тухнув.

Дощ пройшов якось несміливо зникли незадоволені хмари танучим громом.Ах як було тоді, що було тоді над морем в тій панорамі?

11 — VI. 916. Владівосток.