Вірш
Еротеза

Еротеза

Михайль Семенко

Настрій думок футбольний.Сонечний на мені стрій.Ніби зникаю в сяйві мрійвід щастя світлого безмовний.

Ніби жінки всі се́стриі люди справді браття всі.Я — роза в дівчиній косі.Я — соло з проводом оркестри.

Люблю я рух живого тілабо в тілі душу я люблюі освятивши хвилю - шлюбя жду щоб дівчина тремтіла.

Я весь належу небесама часто кущика доволі.Люблю я рани кров і боліпитомий богові і вам.

11 — VI. 916. Владівосток.

Видання 1929 року

Текст за виданням: Арії трьох П'єро, Харків: Державне видавництво України, 1929. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає