Вірш
Фантазоцирк

Фантазоцирк

Михайль Семенко

Я околений жмутом моїх відчувань.Але я їй не скажу, що вони всі — довкола неї.Захід над бухтою. Які засліплюючі киреї —глянь!

Електрика довкола сопки — в далині, в тумані — фантазоцирк.Ще торік ця аналогія нас смішила.На стіл забравсь прекомічний — моя панна впустила —цуцик.

Хутко Велике Свято. Що тепер робиться дома?Я жду — не діждусь, як оздобить спини травиця.Чому ж, чому розбиває і з'якшує крицювтома?

22 — III. 917. Владівосток.

Видання 1929 року

Текст за виданням: Арії трьох П'єро, Харків: Державне видавництво України, 1929. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає