Вірш
Дивувалась зима…

Дивувалась зима…

Іван Франко · 1880

Дивувалась зима,Чом се тають сніги,Чом леди присли всіНа широкій ріці?

Дивувалась зима,Чом так слабне вона,Де той легіт бересь,Що теплом пронима'?

Дивувалась зима,Як се скріпла земляНаливаєсь теплом,Оживає що дня?

Дивувалась зима,Як посьміли над снігПроклюнутись квіткиЗапахущі, дрібні?

І дунула на нихВітром з уст ледяних,І пластом почалаСніг метати на них.

Похилились квітки,Посумніли, замклись;Шуря-буря пройшла, —Вони знов піднялись.

І найдужше над тимДивувалась зима,Що на цвіт той дрібнийВ неі сили нема.27 марта 1880.

Видання 1893 року

Текст за виданням: З вершин і низин, Львів: накладом Ольги Франко, 1893. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає