Думи мої, думи мої, ви мої єдині…
Тарас Шевченко · 1847 Думи мої, думи мої!Ви мої єдині!Не кидайте хоч ви менеПри лихій годині!Прилітайте, сизокриліМої голубя́та,Із-за Дніпра широ́когоУ степ погулятиЗ Кирґізами убогими!Вони вже убогі,Уже голі, та на воліЩе мо́ляться Богу.Прилітайте-ж, мої любі!Тихими реча́миПривітаю вас, як діток,І заплачу з вами.
Видання [бл. 1920] року
Текст за виданням: Кобзарь, Київ — Ляйпціґ: Українська накладня. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Internet Archive.