До істот з Зеленої Зорі
Богдан-Ігор Антонич Закони „біосу” однакові для всіх:народження, страждання й смерть.Що лишиться по мені: попіл слів моїх,що лишиться по нас: з кісток трава зросте.
Лисиці, леви, ластівки і люди,зеленої зорі черва і листя,матерії законам піддані незмінним,як небо понад нами синє і сріблисте!
Я розумію вас, звірята і рослини,я чую, як шумлять комети і зростають трави.Антонич теж звіря сумне і кучеряве.
18. травня 1935.
Видання 1938 року
Текст за виданням: Зелена Євангелія, Львів: Ізмарагд, 1938. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.