Де забарився ти, вечоре милий…
Євген Плужник Де забарився ти, вечоре милий?Очі в журі за тобою,Груди без тебе спочити не вміли,Думи юрбою…
Кожна з них ятрить негоїсті рани, —Тільки в мені себе вилий! Де забаривсь ти, спочинку жаданий,Вечоре милий?
Видання 1927 року
Текст за виданням: Рання осінь, Київ: „Маса“, 1927. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.