Вірш
Далекий гудок

Далекий гудок

Михайль Семенко

Як плакала чайка під сонця проміннямяк гралось проміння на смілім криліі тоне проміння у просторі синімзаплутуєсь вітер у жовтім брилі.

Приємно дивитись на піни каскадина пильність в далекім тумані бризокі знов відчувати скелястість огради —далекий гудок.

27 — IV. 915. Владівосток.

Видання 1929 року

Текст за виданням: Арії трьох П'єро, Харків: Державне видавництво України, 1929. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає