Вірш
Далекі кроки

Далекі кроки

Михайль Семенко

Найдорожче я віддала по добрій волі —сказала, вдивляючись у захід, —того дня, як не була у школі,що зоставив матові відзнаки.

Наслідом губився зір в тумані,де в синіх плямах танули сильветки.Блиски зривалися з очей кокетки,зливались з стрілами у нерухомім спогляданні.

Діткнулась рукавом — у відповідь на зичність.Проймала серце поверхова вогкість.За спиною шептались недокличнідалекі кроки.

28 — IV. 917. Владівосток.

Видання 1929 року

Текст за виданням: Арії трьох П'єро, Харків: Державне видавництво України, 1929. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає