Чі-хан-гоу

Тисячі, тисячі років віти колихали,— погибали, наростали знов —хвилі спінені щовби підмивали,як я з'явився в Чі-хан-гоу.

Тисячі, тисячі років вітри шуміли дикий схід фарбами вигравав —аж поки не метнув дріт електричні стріли до скель прибув мій пароплав.

Ховає море величні тайни в коралахі в корейській хатині я зухвало розбувсь.Тисячі, тисячі років гори ждали,поки я по хребтах пройдусь!

30 — IX. 917. Чен-ю-вай.

„Тисячі, тисячі років гори ждали,поки я по хребтах пройдусь“…