Вірш
Баран

Баран

Михайль Семенко

Для тебе я пишу мої дзвінкі поезіїя в співах справжній Крез.У дзенькоті еоловім в своїй екстазекспресіїз'явився я мов блискавка і блискавкою щез.

Я сурмою розвинув скрізь свій дзвінакордний крикі в колі заль олюстрених мчу ніби чорний крук.Я межи персів панночки розсипався і зникі вже не чую більш ні радощів ні мук.

У смілих захватах веселий як баранв огневих іскорках я волі й міці повний.Я сінтез всіх людей Бетховен я й Ростан —громомовний.

11 — V. 915. Владівосток.

Видання 1929 року

Текст за виданням: Арії трьох П'єро, Харків: Державне видавництво України, 1929. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає