Баклажани
Богдан-Ігор Антонич 11
БАКЛАЖАНИ
Зза шиб проміння жмут, мов блиск омани,осіннім усміхом з далеких лукбренькливі мухи манить на рундук.Мандрують хмарою дрібні прочани
й глядять очима повними пошани,як сиве павутиння вє павукй в вікні від дотиків охлялі рукблідочервоні спіють баклажани.
На грядці їх застала осінь рання,як ще були зелені, молоді;тепер крізь скло читають хмар письмо.
Так наші мрії, заміри, бажанняперейдуть часто в дійсність аж тоді,коли від себе їх відірвемо.
Видання 1931 року
Текст за виданням: Привітання життя, Львів: Видавнича спілка «Діло», 1931. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.