Найпопулярніші цитати, автори та твори
Ми зіткані з минулого, з усіх країв світу.
Альона Мазуренко
"Стрічні"
Людина – вершина всієї поезії, початок будь-якої мелодії, вона прекрасніша за момент життя на картині. Ти є світ, і сонце сходить в тобі.
Простір змінюється часом, і ми народилися, щоб іти. Переходити з зими на весну, з горя до радості. Це наш цикл життя.
Ми народжені минулим, охоплені теперішнім, але майбутнє залежить від кожного з нас. Завтра вранці ти перегорнеш сторінку, пензлем вималюєш перші слова, ти обереш їх сам.
Страшно так і не зустріти своє щастя, але ще страшніше не дочекатись його. За крок до неба ми обираємо безодню.
Кажуть, що тіло – храм душі. Тоді виходить, що наш голос, жести, погляд, мовчання… і є душа?
Я люблю мости, а особливо ввечері, – в цей час вони особливі. Пурпурове сонце все ближче, а земля все далі, за десятки проміжків простору від мене. Я між небом і землею? Це сполучення видимого і незримого: материків, часу, людських душ.
Часом я відпускаю себе. Виходжу за свої межі, наче я це вже не я. Сміх, шалений потік слів ховають мене від інших, від себе. Я дозволяю переступити собі дозволену межу лиш декілька разів, коли стаю собі неможливою.
Не бійся побачити себе. Виходь з туманів, рукою проводь по запрілому люстерку. Не тримай в собі безмежний світ, бо він свіжим трепетом пройде крізь холодні душі стрічних.
Бійся не самотності. Бійся відмовитися бути собою.
