РЕЙТИНГ

Знаєш, що таке радість? Це ефір. Він випаровує за одну мить. А біль держиться й держиться без кінця…

Як смішно пригадувати! Бо все позаду засипається геологічними шарами, обертається в незрозумілі поклади під гнітющим діянням часу, і божевільний той, хто прагне надихнути спогад новим існуванням! Бо розкладається минуле, як труп.

Дух минулого, злеглий, могутній, прокинувся в нім, дух віків, що дрімає в душі й підводиться хвилинами зрухів, манячи до завмерлості й тиші, той непереможний, хоч і приборений голос, що шепоче казки про втрачений рай та співає пісні природності.

Нема нічого неможливого в цьому світі, де тільки неможливе можливим буває.

Ми загубили початки й кінці. Ми йшли в безмежність, де не було нічого, окрім неситої порожнечі нездійсненного бажання. Ми пережили всі спокуси солов'їної ночі. Піддалися всім принадам ночі. Пізнали всі небезпеки співу солов'їв.

Люди взагалі страждають тому, що їх мучать примари нездійснених фантомів.

Чи відчував ти, що вагання це присмак знайдення сенсів? І так народжується нова зоря на небосхилі.

Може, ми всі з дитинства несвідомо готуємось до шляху, який обрала наша душа перебуваючи ще над горизонтом за декілька секунд до зародження в тілі.

Слова – це звуки душі, що жадають відлунювати у всесвіті.

У мені живе кожна нація, але серце належить одній.