Давній народ · IX–VII ст. до н. е.
Кіммерійці
Де жили: Причорномор'я, Крим, Поділля
Це краї, а не ареал: точних меж мапа не показує.
Хто це
Найдавніший народ Північного Причорноморʼя, відомий на імʼя. Ассирійські тексти VIII–VII ст. до н. е. знають кіммерійців як грізних вершників, що вдиралися в Малу Азію. Геродот записав переказ про те, як вони пішли з нашої землі: коли наступали скіфи, народ хотів відступити без бою, а знать вирішила загинути на рідній землі. Знатні розділилися на два рівні загони й перебили одне одного, а народ поховав їх над рікою Тірас (Дністром), де, за Геродотом, їхні могили було видно ще й за його часів (IV, 11). Пам'ять про них лишилась у назвах «Кіммерійський Боспор» і «Кіммерійські мури» (IV, 12). Гомер в «Одіссеї» поселив кіммерійців на краю світу, біля входу в царство мертвих, у вічній темряві, куди ніколи не заглядає сонце (XI, 13–19).
Чого ми не знаємо
Про власну віру кіммерійців ми не знаємо нічого. Обидві легенди про них — грецькі: могила над Тірасом — переказ, який Геродот чув «і від греків, і від варварів», а кіммерійська темрява — поетичний образ Гомера. Тому вони стоять на цій сторінці як «Повʼязані міфи», а не як міфи самих кіммерійців.