Готи

Германський народ, що в III ст. прийшов до Північного Причорноморʼя й до кінця IV ст. панував у степах і лісостепу між Дунаєм і Доном, доки його не розбили гуни. Частина готів лишилась у гірському Криму й жила там ще тисячу років. Історик VI ст. Йордан у творі «Про походження і діяння гетів» (Getica) переказав готське передання про те, звідки взялися гуни: готський король Філімер знайшов серед свого народу чаклунок, яких готи звали галіурунами, і вигнав їх у пустелю, а там нечисті духи злягалися з ними й породили гунів (Getica, XXIV, 121–122). Мову кримських готів у 1560-х роках записав фламандський дипломат Ожьє Ґіслен де Бусбек.