Домашній дух
Злидні

Стежка «Хто є хто в «Лісовій пісні»» · зупинка 7 з 7

  1. 1. Мавка
  2. 2. Лісовик
  3. 3. Водяник
  4. 4. Русалка
  5. 5. Перелесник
  6. 6. Потерчата
  7. 7. Злидні

ілюстрація в роботі

Домашній дух · Дім і вогнище

Злидні

Невидимі старі злидарі: де оселяться, там вічна біда

Властивості

Злидні — невидимі старі злидарі; де вони оселяться, там буде вічна бідність. Один чоловік переїжджав і почув із пушки голос: «Візьми нас! — Хто ви? — Ми твої злидні!» — не взяв їх і швидко розбагатів, а той, хто оселився на його місці, збіднів. Інший знайшов кубок, відкрив — і злидні, що там сиділи, не покинули його до смерті. У казці молодший брат закопує злидні в землю, а заздрісний старший їх випускає, і вони чіпляються вже до нього.

Де шанували

ВолиньХолмщина й ПідляшшяБерестейщинаГаличинаЛемківщинаЗакарпаттяПряшівщинаМармарощинаБуковинаПоділляПоліссяКиївщинаСіверщинаСлобожанщинаНаддніпрянщинаЗапоріжжяДонеччинаПричорномор'яКримКубань
Межі: geoBoundaries, © OpenStreetMap contributors (ODbL). Історичні землі поза кордоном — художні контури.

Що варто знати

Гнатюк пише, що злидні «знані лише в нас», тобто в українців.

Версії3

  1. 1872 Чубинський · С. 211 · Наддніпрянщина

    Переяславський повіт: «злидні» — невидимі старі жебраки: де вони оселяться, там буде вічна бідність.

  2. 1876 Нечуй-Левицький · С. 57

    Лиха доля, пише Нечуй-Левицький, часом зветься Недолею, Бідою й Злиднями.

  3. 1912 Гнатюк · С. XXXVII–XXXVIII

    За записами Ястребова, які наводить Гнатюк: чоловік, переїжджаючи, почув із пушки «Возьми нас!» — «Ми твої злидні!», не взяв і розбагатів; інший відкрив знайдений кубок — і злидні не покинули його до смерті. У казці зі збірки Драгоманова молодший брат закопує злидні, що збиралися їхати з ним, а заздрісний старший їх відкопує — і ті чіпляються до нього.

У міфах1

Інше · Українці Біда в кістці: як бідний позбувся недолі Бідний заманив свою біду в кістку, загнав кілок і втопив у ріці. Заздрісний багатий брат витяг її, і біда сіла на нього Народні вірування Гнатюк, 1902

У літературі1

Поруч1

Доля Простоволоса жінка в білій сорочці, що збирає господареві колоски, — у кожного своя, та не кожен її знайде
Стежку пройдено

Джерела3
  • 1872 Павло Чубинський. Труды Этнографическо-статистической экспедиции в Западно-русский край. Т. 1, вып. 1: Верования и суеверия. Загадки и пословицы. Колдовство. Скан ↗
  • 1876 Іван Нечуй-Левицький. Світогляд українського народу. Ескіз української міфології. У Полудне →
  • 1912 Володимир Гнатюк. Етноґрафічний збірник. Т. 33: Знадоби до української демонольоґії. Т. 2, вип. 1. Скан ↗