Стежка · 5 зупинок
Пошесті ходять селами
Хвороба в народних віруваннях не приходить сама — її приносить хтось, кого можна побачити, підслухати, обдурити чи навіть утопити. Чума їздить каретою з шісткою білих коней і питає під вікном, чи є хто вдома; холера ходить простоволосою жінкою в одній сорочці й плаче; моровиця бреде вулицею коровою, і де зайде, там дохне худоба; лихоманка ховається в першій ложці страви. Над усіма ними — Смерть. Стежка складена з записів етнографів XIX — початку XX ст.
- Зупинка 1 Чума Багата пані в кареті, запряженій шісткою білих коней, що питає під вікном: «Чи є чума в домі?»
- Зупинка 2 Холера Простоволоса жінка в самій сорочці, що ходить селами й плаче, — де почують її виття, там помирають
- Зупинка 3 Моровиця Худобячий мор у подобі корови чи кінського кістяка: тричі на рік ходить селом, і де зайде, там дохне худоба
- Зупинка 4 Лихоманка Гарна дівчина, що обертається повітрям: хто ковтне її з їжею, того й затрясе
- Зупинка 5 Смерть Стара суха баба з косою: стане в ногах — хворий видужає, у головах — помре