Ной, чорт і миша: бойківська легенда про потоп

ННой знав, що буде потоп, і сім літ потай будував у лісі ковчег. Жінка не знала, куди він ходить, а Нечистий, коли Ноя не було вдома, підмовив її випитати. Ной не витримав і признався, що ставить ковчег, бо буде потоп. Нечистий підслухав, уночі пішов і розкидав ковчег так, що кожна колода відлетіла на сім миль.

Уранці Ной побачив, що нема нічого, а потоп уже близько, і стояв, зажурений. Ангел сказав йому: колоди зараз зберуться самі, тільки став швидше; яка задовга — вдар по чолу, і вкоротиться, яка закоротка — візьми сокиру й потягни, і вона подовшає. За сім днів Ной склав те, що будував сім літ. Він узяв дітей, жінку й усякої тварі по парі. Не схотів іти лише птах-однорог із великим рогом: сказав, що випливе сам.

Коли Ной зачинив ковчег, Нечистий обернувся мишею й прогриз дірку, щоб утопити всіх, але Ной заткнув її пальцем. Тоді Бог кинув свою рукавицю — з неї постала кицька й зʼїла мишу. Тому, кажуть, миша від чорта, а кицька — з Божої рукавички.

Сорок днів і сорок ночей лив дощ, і вода кипіла, як у горщику, і залила всі верхи. Птахи вішалися на ковчег і на ріг однорога, аж той потонув — тому однорогів і досі нема. За сорок діб вода спала. Ной послав крука подивитися, чи щось виросло на землі, але той знайшов дохлого коня й дзьобав його; Бог прокляв крука, щоб він завжди падлину шукав. Тоді Ной послав голуба, і той приніс галузку винограду — тому голуб і тепер перелітає море, а інший птах ні. Ной зробив із того винограду вина, впився, і сини побачили його голим.

Записано на Бойківщині, в селі Мшанець Старосамбірського повіту, від Гриця Онищака-Терлецького.