Бог
Хорс

Бог · Небо · Давні слов'яни

Хорс

Також: Хърс

Бог із Володимирового пантеону, якому віщий князь Всеслав «вовком перебігав шлях»

Властивості

Другий у переліку кумирів, яких Володимир поставив у Києві 980 року. «Слово о полку Ігоревім» каже про князя-чаклуна Всеслава Полоцького, що він уночі «великому Хръсови влъкомъ путь прерыскаше» — вовком перебігав шлях великому Хорсові; з цього місця дослідники виводять, що Хорс — сонячне божество, адже Всеслав устигав до схід сонця. Більше про нього джерела майже нічого не кажуть.

Де шанували

ВолиньХолмщина й ПідляшшяБерестейщинаГаличинаЛемківщинаЗакарпаттяПряшівщинаМармарощинаБуковинаПоділляПоліссяКиївщинаСіверщинаСлобожанщинаНаддніпрянщинаЗапоріжжяДонеччинаПричорномор'яКримКубань
Межі: geoBoundaries, © OpenStreetMap contributors (ODbL). Історичні землі поза кордоном — художні контури.

Що варто знати

Чи Хорс і Дажбог — два боги, чи одне божество (у літописі «Хърса Дажьбога» без «і»), — дискусійно. Походження імені (з іранських мов, «сонце») — гіпотеза мовознавців.

Версії5

  1. 1113 Повість минулих літ · Під 980 р.

    Хорс — другий після Перуна в переліку кумирів Володимира: «и Хърса Дажьбога…».

  2. 1187 Слово о полку Ігоревім

    Про Всеслава Полоцького: він уночі до півнів добирався з Києва до Тмутороканя, «великому Хръсови влъкомъ путь прерыскаше».

  3. 1843 Густинський літопис · Розповідь про 980 р.

    Густинський літопис переказує перелік Володимирових кумирів так: «потомъ Хорса, Дажъбога, Стрибога, Семаргла, Мокоша» — уже через кому, як два окремі боги.

  4. 1847 Костомаров · С. 111

    Костомаров (1847) виводить імʼя з перської («хоршид» — сонце) або зближує його зі словом «красний» і вважає Хорса іменем того самого світлоносного божества, що й Дажбог. Це реконструкція автора.

  5. 1914 Анічков · С. 40, 69–76

    Повчання проти язичництва називають Хорса поруч із Перуном і Мокошшю серед тих, кому таємно моляться «по оукраинамъ» («Слово святого Григорія»), і серед богів «двовірних» («Слово христолюбця»). Анічков уважає ці згадки пізньою вставкою.

У літературі1

Джерела5
  • 1113 Повість минулих літ (за виданням: Полное собрание русских летописей. Т. 1: Лаврентьевская летопись, вып. 1. Ленинград, 1926). У Полудне →
  • 1187 Слово о полку Ігоревім (за першим виданням: Ироическая песнь о походе на половцов удельнаго князя Новагорода-Северскаго Игоря Святославича. Москва, 1800). У Полудне →
  • 1843 Густинський літопис (XVII ст.) (за виданням: Полное собрание русских летописей. Т. 2: Ипатиевская летопись; Густинская летопись. СПб., 1843). Скан ↗
  • 1847 Микола Костомаров. Славянская мифология. У Полудне →
  • 1914 Євген Анічков. Язычество и Древняя Русь (з текстами «Слова святого Григорія», «Слова христолюбця» та ін. повчань проти язичництва за вид. М. Тихонравова). СПб., 1914. Скан ↗