Топ-5 заборонених і забутих українських книг в СРСР

П’яте місце — «Подорож ученого доктора Леонардо» Майка Йогансена. Один із найсміливіших авангардних романів 1920-х років. Після сталінських репресій твори Йогансена десятиліттями майже не перевидавалися. Четверте місце — «Чотири шаблі» Юрія Яновського. Після нищівної критики роман фактично зник із літературного процесу, а самого автора змусили писати за канонами соцреалізму. Третє місце — «Смерть» Бориса Антоненка-Давидовича. Психологічний роман про те, як тоталітарна ідеологія вбиває людину ще до того, як знищує її фізично. Друге місце — «Ротонда душогубців» Тодося Осьмачки. Один із найстрашніших романів про радянський терор. Це український погляд на те, як тоталітаризм ламає людину й суспільство. У СРСР роман не друкували. Перше місце — «Інтелігент» Леоніда Скрипника. Авангардний роман 1929 року, який після згортання українського культурного відродження практично зник із читацького обігу. СРСР забороняв не лише людей — він забороняв і книги. А ті, які не вдавалося заборонити, просто не перевидавали. Саме тому більшість цих романів сьогодні майже ніхто не знає.