Не лише Орвелл і Гакслі: 5 українських антиутопій
від Максим Мельник-Дашковський
Антиутопія — це не лише Орвелл чи Гакслі. Українська література також осмислювала тоталітаризм, страх, маніпуляції та суспільство майбутнього, створивши низку творів, які й сьогодні звучать напрочуд актуально. У цій добірці — пʼять романів, із яких варто почати знайомство. 1. Володимир Винниченко — «Сонячна машина» Перший український утопічний роман, але з настільки виразними антиутопічними мотивами, що стає моторошно. Уявіть апарат, який виробляє безкоштовну їжу із сонячного світла. Більше ніякої праці та голоду. Але замість раю людство отримує абсолютний хаос, руйнацію культури та повну втрату людяності. Геніальний текст 1920-х років. 2 . Роман Андріяшик — «Люди зі страху» Роман, який свого часу викликав справжній скандал і був жорстко розкритикований радянською цензурою. Історія показує суспільство, повністю паралізоване страхом, де тотальний контроль імперії випалює в людях будь-яку здатність до опору та вільної думки. Назва говорить сама за себе — це анатомія того, як страх стає головним інструментом влади. 3. Юрій Щербак — «Час смертохристів» Масштабний, тривожний і багато в чому пророчий роман-антиутопія про майбутнє України після глобальних геополітичних катастроф. Світ занурений у тотальну цинічність, маніпуляції та релігійні сурогати. Сюжет настільки тонко резонує з викликами сучасності, що під час читання шкірою біжать мурашки. 4. Валерій Шевчук — «Око прірви» Не просто антиутопія, а похмурий бароковий детектив. Уявіть тоталітарну середньовічну імперію, де спецслужби стежать за кожною думкою, а головний герой намагається розгадати таємницю, яка може розвалити цей режим ізсередини. За словами самого автора, це алюзія на тоталітаризм. 5. Володимир Винниченко — «Слово за тобою, Сталіне!» Мало хто знає, але Винниченко написав гостру політичну сатиру на радянський тоталітаризм. Це історія про те, як диктатура перетворює суспільство на керований біоматеріал, де навіть власна думка вважається зрадою. Автор зображує соціальну нерівність, репресії та побутові проблеми, з якими стикаються герої роману. Ліна Костенко — «Записки українського самашедшого» Бонусна рекомендація. Це антиутопія нашої з вами реальності. Історія про програміста, який тоне в інформаційному хаосі 2000-х і спостерігає, як світ повільно божеволіє від медіа, фейків та байдужості.
