Юрій Липа

Як можна інакше дивитися на світ, як не з нутра власної нації?

Хто може дати право українцям? Воно в них самих.

Місія письменника в суспільстві — провідництво.

Кожен народ складається із щоденних виявів активності і мовчазності.

Призначення України є тільки в ній самій, її доля є в її людях.

Засади, взяті від чужинців і не достосовані до української психології й традиції, стають не засадами, а засудами.

Вся історія людства — це боротьба держав віри з державами сумніву — в ім'я перемоги віри.

Єдина доцільна дорога для української одиниці до висловлення себе й розвою є лишень в українській духовності.

Це ж така нормальна річ — визначати свій край за середину світу.

Ми — нація, сузір'я мільйонів, ми — серце воль, ми — буйна кузня сили.

Там, де є українці, там завжди є мистецтво.

Вони прийдуть до тебе, вступлять до твоєї хати, обіцятимуть тобі різні вольності, і одного тобі не дадуть — право самостійно володіти твоєю землею, великою Україною. А пізнаєш ти їх лише по тому, що вони будуть говорити до тебе не твоєю, а московською мовою.

Для українців найголовніший меридіан світу — це той, що проходить через Україну.

Свій світ — мірило, критерій для інших світів.