Шаміль Алядін

Кохана, коли я стою на краю прірви і в мене крутиться голова, ти даєш мені крила.

Хто здатний відчути чужий біль, не повинен відвертатися, а мусить хоч якось допомогти полегшити цей біль...

Кращі часи самі ніколи не прийдуть. Історія таких випадків не знає. Хтось мусить прискорити прихід цих часів...

Щоб народ став свідомим, він повинен бути освіченим.

Щоб об'єднатися, треба мати високий рівень свідомості. Ми ще від цього дуже далекі. Неуцтво висушило наш розум, позбавило наші душі світла.

Улюблена, рідна мова!.. Красива й ніжна, від неї віє солоним вітром і сосновою хвоєю, витончена, як голос сопілки у горах, вершини яких огорнуті туманом; мінлива, як море! Хіба ж може Усеїн-оджа уявити життя своє на землі без цієї мови?