Шаміль Алядін

Детальніше

Шаміль Алядін — кримськотатарський письменник, поет, перекладач і редактор, один з найвизначніших кримськотатарських прозаїків XX століття.

Народився в родині теслі в гірському селі під Бахчисараєм. Навчався в сільській школі, потім у Сімферопольському педагогічному технікумі, де познайомився з молодими кримськотатарськими письменниками, зокрема з Ешрефом Шемі-заде. Перший вірш написав у п'ятнадцять років, першу збірку «Усміхнулася земля, усміхнулося небо» видав у 1932 році.

У 1930-х працював у редакціях, служив в армії. У 1937–1941 роках очолював Спілку письменників Криму. Переклав кримськотатарською «Заповіт» Тараса Шевченка, і в 1939 році за найкращий переклад творів Шевченка його нагородили «Великою медаллю» українського уряду. Був учасником Другої світової війни й отримав тяжке поранення.

У 1944 році разом з усім кримськотатарським народом його депортували. Повернувшись з фронту, він виявив, що в його домі в Сімферополі живуть чужі люди, а дружину й доньку шукав по всьому Узбекистану. Десятиліттями жив і працював у Ташкенті: у Спілці письменників, театрі юного глядача, газеті, а в 1979–1985 роках був головним редактором кримськотатарського журналу «Йилдиз» («Зірка»). Підтримував рух за повернення кримських татар на батьківщину, підписував колективні звернення до радянського керівництва. Роман «Мердівен» («Драбина») про депортацію вийшов українською 2019 року, збірка оповідань і повістей «І народився день» — 2018-го.

Був заслуженим діячем мистецтв Узбекистану, лауреатом республіканської премії Узбекистану та премії імені Айбека. У 1994 році повернувся до Криму. Помер через два роки.