Ольга Томашук

Щасливі люди не бувають злими. Вони не несуть негатив у чуже життя. Вони не мають наміру образити, принизити, обманути, вдарити. У них просто немає на це часу, бо вони зайняті власним життям. Щаслива людина ніколи не принесе біду в чужий дім. Не візьме зброю до рук. Не осудить. А простягне руку, щоб допомогти. Поділиться своїм промінчиком щастя. Підтримає, надасть опору або просто тихенько побуде поруч.

Бути сильною зовсім не означає ніколи не плакати. Бути сильною не означає не просити допомоги. Бути не означає ніколи не падати й не ламатись. Бути сильною не означає ніколи не помилятись. А ще немає ніякого зобов’язання бути сильною для когось.

Кожна з нас будує сама своє життя. Тільки ми обираємо, що і як буде. Так, це страшно, але все-таки варто вчитися брати відповідальність за своє життя на себе. І пробувати це робити, бо люди, які живуть не так, як хочуть, а так, як хтось для них обрав, не зможуть бути щасливими. Це буде не щастя, а ілюзія. На жаль...

Для тих, хто любить «платити за рахунками»: помста ще нікому щастя не принесла. Ні тому, хто мстив, ні тому, кому помстилися. І замість того, щоб відпустити образу, ви носите її в собі роками. Як у такому стані можна бути щасливою? Ну хіба ви отримуєте задоволення від виношування плану, від своїх мстивих дій?

Людина не може бути постійно винною: так не буває. І якщо поруч із вами є людина, яка постійно намагається спричинити її, треба змінювати ці стосунки або відмовитися від них. Тому що це буде вас убивати. За цим гнітючим почуттям ви загубите себе та не зможете бачити в собі все хороше, сильне та позитивне, що маєте.