Олександра Іванюк

Крім постійно мінливих цінностей нашого практичного життя, нам необхідні абсолютні, вічні цінності.

Люди часто скаржаться на несприятливі обставини, труднощі. Але ж саме життя і є подоланням труднощів!

…добрі люди - це наша головна цінність і головне надбання в цьому житті.

— Людська історія - це історія вибору між добром і злом. І ми своїм життям вирішуємо, що таке добро і зло. Зло - це не річ і не сила, а стан душі.

Мораль - це не просто пропозиція не лягати в чоботях у ліжко, а справа виживання.

За природою людина егоїстична, що б вона не казала з глибини своїх інтересів. Вона не може вистрибнути за межі самої себе. Кохання - це пошук абсолютного центру поза своїми межами, єдиний спосіб вийти й подолати людський егоїзм.

Людина починає життя з найскладнішого - кохання до іншої людини. А варто було б почати з найпростішого - покохати хмаринку, квіточку. Головне в нас - це здатність схилити перед чимось голову - не важливо, перед квіточкою, спорудою чи іншою людиною.

…Сковорода казав, що мудрість - це істина, настояна на совісті. Хоча дорога до неї через бунт. Непокірній людині ближче до Бога, ніж покірній, адже особистість народжується з бунту.

…знаєте, для чого потрібно мистецтво? Щоб не вмерти від істини.

…найстрашніший гріх - це втратити контакт із своїм внутрішнім світом.

Бог говорить із людиною через випадковості…

…дія здатна виконувати позитивну роль лише при моральному осмисленні, яке включає, зокрема, споглядання, благоговіння перед буттям. Будь-яка діяльність - амбівалентна, тобто має і позитивні, і негативні наслідки.

Споглядання - це також діяльність.

…життя людини не можна охарактеризувати термінами щастя і нещастя. Є якась третя правда, вона вища від цих понять.

…успішним є той, хто живе в гармонії із собою, а такого успіху досягають лише одиниці. Людина повинна постійно творити. Якщо ти не ростеш - ти деградуєш, і за цим принципом побудовано все в природі.

На жаль, більшість людей сприймає життя і світ досить поверхово, адже для того, щоб дивитись глибоко, потрібно мати спокій у душі. А це можливо лише тоді, коли живеш своїм життям.

Людина ніколи не є остаточно встановленою особистістю. Вона безперервно діє в напрямку самобудівництва. Людина - це завжди проєкт стати людиною. Для того, щоб його реалізувати, потрібен довгий, можливо, найдовший шлях у її житті — шлях до самої себе.

Особистість - це створення власного внутрішнього світу, власних цінностей. Це і є духовність, якщо хочете. Бог розмовляє з людьми через особистість.

Риси українського менталітету - це життєствердне сприйняття дійсності та протистояння ворожим силам.

Зло - це знепритомлення свободи…

Духовність і полягає в тому, щоб ми не просто використовували її як протидію чи паралельну цінність, а як тему нашої щоденної діяльності.

Із початком нового дня ми дивимося на світ очима Адама, нібито це вперше творене Буття.

Суспільство не може бути вільним без присутності в ньому вільних людей, без використання їхнього потенціалу свободи…

— Колишній чеський президент Гавел висловився так: «За сталінської диктатури ми сиділи в клітках, нас випустили — і ми опинилися в джунглях». Як подолати ці джунглі? Лише високою духовністю. Держава - це не лише політика, економіка, а насамперед культура й духовність.

Любити варто завжди, позаяк почуття - це найдуховніше, що в нас є.

Богу угодними є ті люди, які не знічевʼя, а через боротьбу й подолання сумнівів і зневіри приходять до Нього, а гріх - це зведення вищого до нижчого. У всіх проявах.

Людина — єдина істота, яка має абсолютну потребу в істині, в яких би примарних формах ця потреба не втілювалась…

…щастя супроводить того, хто знає, як і коли треба відступити.

Всі ми жорсткі, і особливо жорсткі, коли праві. А мʼякосердя приходить із опаленими крилами.

…українці знайшли щось середнє між поразкою і перемогою. Це - залишитися непереможеними.

…в жодну епоху з кризи не виходили завдяки виключно економічним чинникам - лише завдяки культурі.

Надія - це спосіб бачити себе в дзеркалі майбутнього.

На жаль чи на щастя, майже кожен повинен подолати те, що спочатку в тебе не вірять навіть твої близькі. Тому потрібно непохитно вірити в себе й памʼятати про те, ким ти хотів стати змалку.

Софійність - це розуміння світу як краси, розуміння того, що світ є ласкавим даром Бога. Краса - це Його милість до людини, а в природі є чимало доброго для неї. В Україні це розуміння є частиною національної ідеї.

Премудрість Божа іде тільки через серце людини.

Архетипи - це наскрізні символічні структури, які є на всіх етапах розвитку тієї чи іншої нації, від початку і до нашого часу. Вони прокреслюють шлях уперед. В українців це найперш кардіоцентризм, тобто філософія серця. Вся аргументація героїв української історії базується на аргументах серця.

Престиж і багатство - це те, чого нас змушує прагнути суспільство. Справжня ціль - та, йде зсередини. Та, яка змушує тебе вставати зранку не заради грошей, а заради сенсу.