Людмила Старицька-Черняхівська

Коли бачиш перед себе озброєне військо ворога, озброєне могуче, що от-от кинеться на тебе, - шалене-шалене бажання перемогти охоплює людину.

Минуле пускає коріння в политій кров'ю землі.

Будинок здавався мертвим, я теж.

Наша розмова грала, мов червоне вино.

…і величні тіні полинуть поруч з тобою!

Жінко, ти світило правди й добра! В твоїх руках рятунок всього народу. Не зітхати і плакати, а встати за правду й добро і підняти за неї і синів й чоловіків своїх твоє діло, жінко. Ти сяйво життя! Ти виховуєш велетнів, з-під твого крила вилітають орли на широкий світ, біля тебе гартується юнацька сила, ширшає завзяття в грудях, росте жага до боротьби за славне діло.

А серце ж, молоде серце так прагне почуття величного, а жага славетних вчинків і голосних діл палить і душу, і мозок, і бажання широкого, вільного життя бʼється в серце, мов птиця з могучими крилами в тісну клітку.