Лесь Курбас

…можна вірити тільки в те мистецтво, що просуває вперед всю будову мислі, відчуття, побуту, для боротьби за завтра і для прийняття його.

Над ліжком своїм напишіть великими літерами: "Хочу перемогти" і читайте щоранку, як заповіт для цілого дня.

У всяких нових обставинах виростає нове завдання. Нове завдання вимагає нових засобів.

Коли ми принижуємо наші вимоги до того, що ми можемо в наших обставинах, то це не дасть ніякого прогресу.

…треба звʼязуватися з інтелектами світових культур, а од минулого брати не форми, що завжди ефемерні, як всяка психологічна мода, а вивчати закони, що завжди ті самі і для мистецтва і для природи.

Бійтесь, як вогню, байдужості, як своєї, так і чужої, бо в байдужих людей немає серця. Воно в них висихає.

Культура - це кваліфікованість мислі, вираз дії, така її кристалізація, що завершена в собі і відповідає основам історичного періоду, смислові, ідеології.

Безвольний потяг до провінційного прозябання…

Наша культура, як певна однорідність, ще тільки в процесі становлення.

…наш український обиватель робить із старої побутовщини фетиш для себе і для свого глядача. Так то недієві, занадто ліричні натури полюблюють часом свої кайдани і пляму свого рабства.

Вимушений компроміс робить із театру Кропивницького та Садовського не те, що хотіли ці свідомі своєї мети громадські діячі і великі митці, а щось зовсім протилежне: однобокого покруча на зразок німецьких бауерн-театрів, розвагу на терпимому діалекті (обовʼязкові співи і танці), що вганяла думку цілої нації у свій вузький етнографізм, у замкнене коло думок мужицького сословія.

Треба бити по голові фактами високої якості та оригінальності культурної творчості.