Золотий павучок

Олесь Донченко

Психологічна повість про те, як людина поступово втрачає себе: спершу через байдужість і самовпевненість, потім через сліпу пристрасть до вродливої повії, а зрештою через зраду. Головний герой вважає себе вищим за «простих» людей, виправдовує кожен свій крок і не помічає, як опиняється в павутині, з якої вже не виплутатися. Поруч розгортається історія його колишнього товариша, якого зрештою ставлять перед болісним вибором між вірністю обов'язку та жалем до близької людини. Написаний виразною, образною мовою, твір відкриває похмурий світ міста 1920-х років, де за фасадом нового життя ховаються самотність, пристосуванство й зламані долі.