Вірш
Змагання атлетів

Змагання атлетів

Богдан-Ігор Антонич

6

ЗМАГАННЯ АТЛЕТІВ

Пухке лице судді, неначе в бонза,та свиставки пронизливий сиґнал,захоплення в очах довкола палі плескіт рук і мого тіла бронза.

Дають побіди келіх у долоні,беру його в мовчанці сам німій,а на землі лежить противник мій,повалений в подвійному нельзоні.

Я — грецький бог з античної статуївиходжу з жестом гордої поваги,дарма, що оплесків гудуть ще струї.

Несу здобуту чарку в свій притин,я хочу пити, я горю від спраги,до уст бокал підношу — в нім полин.

Видання 1931 року

Текст за виданням: Привітання життя, Львів: Видавнича спілка «Діло», 1931. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає