Я умру
Михайль Семенко Я умру. Але вмерти не можутьмої мрії-думки.В них минуле сторожитьбілосніжні замки.
Не жалій. Не сумуй… Літнім ранкомсонце душу пригорне мою.Обернуся я в каплю прозорим світанкомі забудеш про мрію свою.
Щастя — казка, щастя — кохання…Не жалій. Не сумуй… Моє тіло зникне, —але праною влину я в тебе з диханням,коли мрія мрію в час смеркання кликне.
— VI. 917. Владівосток.
Видання 1929 року
Текст за виданням: Арії трьох П'єро, Харків: Державне видавництво України, 1929. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.