У пітьмі ночи

Антін Крушельницький

Ніч. Пітьма поволі заповнює кімнату, і старий чоловік лежить без сну. Ще недавно з сусіднього ліжка долинав уривчастий, хворий віддих, і він щоночі прислухався до нього. Тепер там тиша, а на міському цвинтарі — свіжа могила. З темряви виринає дорогий образ, лунає знайомий голос, згадується давня обіцянка, що старість вони зустрінуть спокійно, при дітях. Чи мав він право так обіцяти? Чи довго ще жити йому самому? Це коротка ліричо-психологічна новела (етюд) про горе батька, який утратив дочку, і про тишу, що залишається після найдорожчої людини.