Цирк

Ніч сьогодні прозора й ніжна.В кімнаті сижу. Оркестра з цирку.Вигуки гарцівниці блакитосніжної.Я перенесусь у цирк на хвильку.Не чути більше дива грізного —Тореадора — переможця крику.Ах як люблю бездонність блиску різногоі цю просту салдатську грім-музику.Я повний вигуків і захвату дослізного.Як це весело — гладити кобилячу пику.Я паяц безреготний, надхненний дивовижно,я — директор цирку.А ще літатимуть чотири біса —дві жінки з витворними обрисами тіла.Я зачаровуюсь окресленістю ескіза.В блисках блакитна сукня зашелестіла.

21 — VII. 916. Владивосток.