Трактат про душу

Сміх і плач є виявами розумної душі.

Сама людина тільки тоді й настільки відчуває в собі свободу, наскільки звертається до розуму.

Інтелект найвищою мірою сповнений світлом, а воля сама по собі сліпа. Отже, інтелект найвищою мірою скеровує волю, як і інші здатності душі та й себе самого.

Ми завдяки любові відчуваємо співчуття.

З живих істот, наділених кров’ю, спочатку формується серце. І перший фундамент полягає в тому, що жодна частина тіла не існує без вродженого тепла, а його джерелом є серце. Отже, воно є як тим останнім, що здійснює рух, так і першим, яке стає живим.

Оскільки всі частини [тіла] живуть, вони, отже, оформлюються душею, бо в кожній нашій частині здійснюються життєві дії.

У будь-якій живій істоті немає багатьох душ, а є тільки одна-єдина. Немає жодної причини, з якої одна й та ж душа не могла б бути у нерозумних тварин началом життя, а в людях — началом життя, відчування і мислення. Отже, не слід обстоювати наявність багатьох душ.

Душа є началом, через що живе, відчуває, розвивається та мислить людина. Доказом є й те, що душа сама по собі, якщо виключити її здатності, не є достатнім принципом для здійснення життєвих дій. Вона є лише неповним принципом.