III · Бароко

Епоха III

Бароко

XVII–XVIII ст. — національний стиль українського бароко: ускладнена форма, емблематика, контрасти, поєднання релігійного й світського. Доба Києво-Могилянської академії, шкільної драми й вертепу, проповіді, барокової поезії Івана Величковського, козацьких літописів (Грабянка, Величко) та філософії й поезії Григорія Сковороди.

Цифри вирізано з полотна «Алегорія весни» — Юрій Шимонович-Семигиновський, 1680. Ціле — у розділі «Як виглядала».

01

Голос доби

Початок вічного відчуття залежить від того, щоб спершу пізнати самого себе, прозріти заховану у тілі своєму вічність і наче іскру у попелі своєму викопати.
02

Покоління

Хто був молодим, а хто зрілим, коли доба почалась, — і як вона обривається.

життя роки в цій добі твір тих років

1738 — помирає Григорій Грабянка; 1742 — Пилип Орлик; 1794 — Григорій Сковорода; 1795 — Георгій Кониський.

03

Що читати

Найцитованіші твори доби. Епоха твору — за роком написання, а не за автором.

10 найцитованіших із 16 Усі твори доби в каталозі
04

Як звучала

Як це? На вільній землі живемо, а волі не маємо?!
Григорій Грабянка · «Літопис Григорія Грабянки», 1710
Народ завжди має протестувати проти гніту і повернути уживання своїх стародавніх прав, коли матиме на те слушний час.
Пилип Орлик
Слава ніколи не задовольняється, бо завжди бажається більша.
Георгій Кониський · «Моральна філософія, або етика», 1749
05

Як виглядала

Полотна тих самих років, повішені тісно, як у салонах того часу. Усі — у суспільному надбанні.