Стала ніч над горами. Затока…
Євген Плужник В. Підмогильному
Стала ніч над горами. ЗатокаВ безгомінні сірім пригаса…Лиш одна зоря, бліда й висока,Маревні вказує небеса…
Час спокою… а душа в тривозі…О, дитя налякане й слабе!В тиші цій, що стала на порозі,Страшно їй підслухати себе!
Видання 1948 року
Текст за виданням: Рівновага, Авґсбург: Друк Антона Білоуса, 1948. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Діаспоріана.