Що серця рано дізнані утіхи…
Євген Плужник Що́ серця рано дізнані утіхи!Що́ думки пізно зважений тягар!Минулося! Живи німий і тихий…Пригадуючи, мар…
Оце й усе, що дні тобі лишили:Утома, зморшки та старі листи.…Ах, досвіде, розраднику немилий,Навіть запізнений — завжди дочасний ти!
Видання 1948 року
Текст за виданням: Рівновага, Авґсбург: Друк Антона Білоуса, 1948. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Діаспоріана.