Сфінкс
Михайль Семенко Я двері світа відчиняюі вхожу в храм, де творить Сфінкс.Таємність жаху почуваю.Холодний мармур. Мертвий гіпс.
Там догорів священний ґніт.Жерці застигли в мертвих позах.Завмерли сльози в туберозахі спокій вартить сталяктіт.
Зрослися річи на престоліі не куриться фіміам.Недвижні стіни сірі, голіі капле з камня тут і там.
25 — VI. 915. Владивосток.
Видання 1929 року
Текст за виданням: Арії трьох П'єро, Харків: Державне видавництво України, 1929. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.