П'єро наївить

Такий самотній хрест. Така сумна могила.Я зробив останній крок.Стума бездонна мене забила.Сумний вінок.

Як і вчора — залишені стьожки.Вона була, чи не була — ховає.Нуд важкиймене проймає.

Вже третій день я злу наругупочуваю від оголених віт.Ходжу щоранно і щовечірно, розбиваю другупару чобіт.

Чи надовго, чи навіки вона мене захопилачи сам зроблю знову привітний крок?Я не можу дивитись, коли самотня могила,коли сумний вінок.

9 — X. 916. Владівосток